Секрети садівництва

Посадка та догляд за рослинами навесні

Якщо ви мрієте про квітучі дерева навесні і багатий урожай восени (який, щоправда, доведеться почекати пару років), то планування прекрасного саду варто почати з вивчення правил вибору та нюансів посадки дерев.

 

Чи варто садити навесні?

Ні для кого не секрет, що весна, як і осінь – традиційний час проведення посадкових робіт. Проте думки садівників про те, коли краще садити дерева, поділяються: деякі стверджують, що оптимальний час посадки – це осінь, інші ж – що весна.

Звичайно, можливі обидва варіанти, якщо дотримано найголовнішої умови: саджанці повинні знаходитися в сплячці (як відомо, період сплячки у рослин триває з моменту опадання листя і до того, як розкриються бруньки).

Але все ж таки, якщо виникає занепокоєння при осінній посадці (холодні зими, правильний догляд), то весняна посадка саме для Вас. На її користь говорить те, що у молодих дерев набагато менше шансів замерзнути, на відміну, від посаджених восени. Так само, навесні молоді саджанці не така ласа здобич для гризунів, як у період перших осінніх заморозків та снігопадів, і те, що у посаджених навесні дерев буде на цілий теплий сезон більше часу для зростання та розвитку.

Навесні добре садити теплолюбні рослини, такі як: вишня, слива, черешня, абрикос, алича, хурма, не зимостійкі сорти груш.

Саджанці із закритою кореневою системою можна садити всю весну, літо, осінь, аж до заморозків у грудні.

Саджанці з відкритою кореневою системою, навпаки, треба садити строго до початку набухання бруньок і особливо не відкладаючи – краще взагалі відразу ж, як придбали, щоб деревце не встигло засохнути. Як правило, це березень – квітень.

 

Як садити?

Зовсім не обов’язково розміщувати всі дерева в одному місці. Можна мальовничо “розкидати” їх по ділянці. Але щоб врахувати всі нюанси, краще порадитись із досвідченим ландшафтним дизайнером.

І звісно, ​​план посадок варто продумати заздалегідь. Тут важливо мати на увазі і склад ґрунту, і освітленість, і відстань між деревами (у різних видів та сортів плодових по-різному розростається і крона, і коренева система, що обов’язково треба враховувати, інакше доросле дерево може заважати сусіднім).

 

Який догляд потрібний навесні?

Так як навесні для повноцінного розвитку саджанцям цілком вистачатиме поживних речовин, закладених в яму при посадці, то удобрювати їх не потрібно. Але якщо цього не було зроблено, то потрібне підживлення добривами, регулярне розпушування землі в приствольних колах, прополювання бур’янів, полив.

Ніколи не слід залишати нову поросль від коріння рослини або від штамбів – всі пагони видаляються категорично, щоб поживні речовини не «розпорошувалися», а діяли цілеспрямовано на саджанець.

Потрібно стежити за підв’язувальним матеріалом, яким саджанець прив’язаний до опори – він не повинен бути туго натягнутий, щоб не пошкодити кору. Це небезпечно для рослини появою інфекційних захворювань та шкідників.

При весняній обробці, ґрунт тільки розпушується, вирівнюється та мульчується для захисту від пересихання.

Для догляду за саджанцями в перший рік, потрібно регулярно оглядати рослини в період появи листогризучих гусениць (їх збирають вручну). Але якщо поразка набула масового характеру, доведеться скористатися хімічними засобами.

Наприклад, догляд за плодовими деревами навесні, складається з своєчасних підживлень, поливів, та профілактичних обробок від шкідників та хвороб. Висаджені дерева відчувають велику потребу у воді. Полив проводиться у міру потреби.

Підживлення дерев буває мінеральним та органічним.

Саме мінеральні елементи необхідні ранньою весною садовим деревам та чагарникам для поповнення дефіциту. Краще використовувати готові мінеральні комплекси.

У саду, для дерев та чагарників навесні, потрібно три найважливіші мінеральні елементи – це азот, калій та фосфор. Містяться вони у різних добривах. Азот – у сечовині, аміачній селітрі. Суперфосфат – містить переважно фосфор. Щоб заповнити дефіцит калію – вносять у вигляді хлористого калію. Комплексні добрива – це, наприклад, нітроамофоска, що містить азот, калій та фосфор.

Незалежно від того, на якому ґрунті ростуть дерева, до якого виду та сорту вони відносяться, азот, калій та фосфор потрібні кожному. Розрізняються лише кількість, пропорції та час внесення.

 

Як дізнатися, яких мінеральних речовин не вистачає рослинам:

  • азот – листя стає дрібним і безбарвним;
  • залізо – листя жовтіє, сохне по краях, не з’являються нові пагони;
  • калій – листя блідне і набуває блакитнуватого відтінку, закручується по краях вниз;
  • кальцій – листочки біліють, закручуються вгору, листя та зав’язі опадають;
  • магній – листя жовтіє та червоніє;
  • мідь – з’являються коричневі плями на блідому листі;
  • цинк – листочки витягуються, стають вузькими;
  • фосфор – листя помітно темніє аж до бронзового чи фіолетового відтінку;
  • бор – листочки стають дрібними, скрученими, з жовтими жилками, опадають.

Якщо ви помітили якусь із цих ознак, варто придбати відповідне мінеральне добриво та внести його навесні додатково до основних.

 

Використання органіки набирає популярності останнім часом. Застосування лише натуральних речовин вважається більш безпечним та екологічним. Але проблема полягає в тому, що можна неправильно розрахувати вміст поживних речовин у таких добривах, а їх надлишок не менш небезпечний, ніж дефіцит.

До органічних добрив для саду відносять:

  • Гній. Використовують, як добриво для: яблунь, груш, вишень та інших кісточкових дерев. Використовують гній лише через два роки, так як він має «настоятися» та «вивітритися», щоб не зіпсувати дерева.
  • Перегній. Його змішують із ґрунтом. Особливо підходить таке добриво для молодих рослин у перші 5-6 років.
  • Зола. Добриво, багате на фосфор і калій. Підходить для більшості садових та городніх культур. Нею просто присипають навколостовбурне коло і потім рихлять ґрунт. Також можна розвести 0,5 л золи в 10 літрах води і цим розчином полити дерева і кущі. Додатково можна змішати золу (півсклянки) з сечовиною (3 столові ложки) та розвести у воді (10 літрів). Такий “напій” особливо люблять ягідні чагарники.

Альтернативою весняному підживленню органічними добривами може стати застосування сидератів. Ці культури сіють восени, потім вони перегнивають у ґрунті, роблячи його родючим та насичують поживними речовинами.

 

Перший етап внесення найважливіших добрив.

Найнеобхідніший мінерал азот. Він міститься у такому добриві як сечовина. Його вносять до цвітіння, безпосередньо в землю навколо стовбура, яку необхідно при цьому перекопати або добре розпушити. Це кореневе підживлення. Виробники добрив, як правило, пишуть на упаковці норми витрат. У середньому вважається, що молодому дереву потрібно – 25-40 г азотного добрива, великому і плодоносному кілька років – до 120 г

Діаметр внесення добрива повинен дорівнювати діаметру крони. Вважається, що розмір коріння співвідноситься з розміром гілок. Якщо крона дуже велика, можна обмежити діаметр внесення добрив (50 см). Але, біля самого стовбура, розсипати або закопувати добрива не варто, оскільки найбільш сприйнятливі до підживлення – дрібні молоді коріння, що утворюються на периферії.

Одночасно з внесенням азотних добрив, а краще до нього, можна зробити обрізання плодово-ягідних дерев у санітарних цілях.

 

Другий етап (під час активної появи листя та в період цвітіння).

У цей час садовим деревам та чагарникам потрібні калій та фосфор. Калій стимулює зростання, а фосфор зміцнює кореневу систему. Особливо потребують додаткового внесення фосфорних та калійних добрив яблуні та груші. Можна використовувати комплексне калійно-фосфорне добриво або вносити ці елементи окремо. Якщо мінерали вносяться окремо, то краще, в першій половині місяця, підгодувати дерева фосфором, а в другій, – калієм.

Під час цвітіння проводиться позакореневе підживлення кущів і дерев, так як листя та молоді пагони добре засвоюють поживні речовини. Для цього готують живильний розчин з готових мінеральних сумішей, так як рекомендує виробник саме для позакореневого підживлення, тобто в меншій концентрації, ніж для кореневої. Цим розчином обприскують плодово-ягідні дерева. Обприскування краще проводити в похмуру погоду, увечері або рано вранці, щоб не допустити опіків рослини.

Позакореневе підживлення краще робити на дачі, куди садівники приїжджають час від часу і не можуть приділяти багато уваги внесенню добрив. Справа в тому, що при кореневому удобрюванні необхідно поливати ґрунт, щоб усі поживні речовини вбралися і дійшли до коріння. А за позакореневому, вони й так попадуть на дерево в повному обсязі.

 

Після цвітіння, у період плодоношення плодово-ягідних дерев, продовжують вносити добрива кореневим способом. Особливо потребують цього кісточкові дерева, вишні, абрикоси, а також груші. Найкраще вносити органічні або мінеральні добрива в дощову погоду, щоб вони швидше досягли коріння. Найчастіше, після закінчення цвітіння, підживлення плодових дерев і кущів проводять гноєм, курячим послідом, зеленим добривом. При підживленні саджанців і молодих рослин, краще зробити слабкішу концентрацію, щоб не спалити коріння.

 

Весняне підживлення в саду поетапно:

  1. Березень. Вноситься азот для пробудження, накопичення сил, поповнення дефіциту.
  2. Квітень. Вносяться азот, фосфор, калій для зростання дерев, зміцнення їх коріння, активного зростання пагонів, розвитку квітів та плодів.
  3. Травень. Проводять кореневе харчування дерев органікою: золою, гноєм, сечовиною. Ягідні кущі обприскують розчином мідного купоросу, борної кислоти та марганцівки.

 

Главное правило грамотного підживлення дерев – міра.

Необхідно враховувати тип ґрунту. Якщо на ділянці родюча земля, добрива можна не вносити протягом перших років після висадки рослин. Якщо ґрунт малопродуктивний, весняні добрива необхідно вносити регулярно. Це допоможе рослині правильно і швидко формуватися, розвиватися, плодоносити.

За допомогою внесення добрив можна вирішити такі питання:

  • якісне, рясне плодоношення;
  • зміцнення імунітету;
  • додатковий захист від захворювань та шкідників;
  • харчування рослин, дефіцит корисних речовин у ґрунті;
  • нормалізація кислотності ґрунту.

 

Звичайно, при внесенні добрив потрібно враховувати вік рослин. Дорослим деревам потрібно у 1,5-2 рази більше корисних речовин. Не можна вносити добрива в сухий ґрунт, щоб не допустити опіку кореневої системи. Спочатку потрібно підготувати канавку в пристовбуревому колі, куди будуть вноситись добрива. Найкращий час для позакореневої підгодівлі – вечір та прохолодна погода. Також важливо врахувати сумісність різних добрив – не можна поєднувати сечовину та суперфосфат, а також вапно та фосфор.

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.