Горіховий сад

Важливо знати про фундук

Фундук – це однодомна рослина: на кожному деревці чи кущику є чоловічі, і жіночі квіти. А отже, вона запилюється вітром. Однак, майже усі сорти самі себе запліднити не можуть, тому обов’язково треба посадити і сорти запилювачі. На великих плантаціях запилювачі повинні становити не менше 10% від усіх дерев (кущів). Для присадибних ділянок дійсне правило: чим більше різних сортів посадите, тим краще буде запилення, а, отже, і врожай. А щоб поліпшити запилення та зекономити площу під запилювачі, на окремі гілки основного сорту прищеплюють сорти-запилювачі. Таким чином, на окремому дереві чи кущі може бути ряд гілок різних сортів – запилювачів.

Плодоносити фундук починає на третій – четвертий рік, однак справжні врожаї отримуємо з шостого року.

Природна форма – кущ. Проте можна вирощувати і як дерево. Тоді доведеться регулярно вирізати усі прикореневі пагони. Цей вид робіт потрібно виконувати і при вирощуванні у формі куща, щоб не допустити загущення. Рекомендують обмежити кількість скелетних гілок до 5-9, бо при сильному загущенні падає врожайність. Врожайність у обох варіантах приблизно однакова. Фундук любить сонце, при загущенні плодоносять тільки ті гілки, що добре освітлені сонцем. Зважаючи на це, найчастіше фундук садять на наступних відстанях між деревами (кущами): 4х3, 5х4, 5х5, 5х6, 6х6. Відстань між деревами залежить також від родючості грунту. Чим вона вища, тим більші відстані між рослинами.

Для того, щоб швидше отримувати хороші врожаї, висаджують подвійну кількість рослин в ряду, створюючи загущені плантації з такими відстанями між кущами: 5х2,5, 5х3, 6х3. Тоді, на 6-й рік, можна вийти на повну врожайність і в наступні кілька років отримувати максимальні врожаї. Коли крони зімкнуться, врожайність почне падати і доведеться кожне друге дерево активно обрізати, а потім (приблизно на десятий рік) це кожне друге дерево – видалити. Видалені дерева – пересадити на нове місце (але це досить важко) або зрізати і певний час ще використовувати як маточні кущі для отримання саджанців, шляхом вкорінення прикореневих пагонів.

Для більш ефективного використання Вашої ділянки у перші 5 років у міжряддях можна вирощувати різні овочеві або ягідні культури.

Сонцелюбний фундук потребує і достатнього зволоження. Це пов’язано з поверхневою кореневою системою: більшість його коріння знаходиться у верхніх 50 см грунту. Тому у степовій зоні його треба поливати регулярно. У Лісостеповій та на Поліссі рослина може добре плодоносити і без поливу. Однак, полив збільшить урожайність і там. Особливо чутливі до браку вологи саджанці у перші роки після посадки.

Коли фундук добре вкоріниться, літня спека не загрожуватиме йому, проте для хорошого плодоношення треба забезпечити достатньою кількість води.

Для кращого збереження вологи у грунті рекомендуємо мульчувати землю довкола кущів, а при можливості і повністю по всіх міжряддях. Для мульчування можна використовувати як натуральні матеріали (перегній, тирсу, солому або сіно), так і штучні (спанбонд, поліетиленову плівку та інше мульчингове покриття).

Чим вигідний фундук?

  1. Щедрим урожаєм: з одного куща можна мати в середньому 6-7 кг великих смачних горіхів. П’ять-сім кущів повністю задовольнять потреби сім’ї у поживних горішках.
  2. Фундук оздоровлює: часте споживання горішків допомагає при хронічній втомі, неврозах, захворюваннях серцево-судинної системи, недокрів’ї, діабеті, ожирінні. Бо у цих горішках аж двадцять амінокислот, необхідних людському організму, дев’ять вітамінів та багато макро- і мікроелементів. Олія фундука містить «токоферол» (вітамін Е), який називають вітаміном молодості. Цей сильний антиоксидант значно подовжує життя, особливо важливий він для людей літнього віку. Лікувальні властивості мають і листя, кора та шкаралупа.
  3. Довговічність: ця проста у догляді рослина годуватиме Вас, Ваших дітей, внуків і правнуків. Її життєва сила полягає також у потужному утворенні прикореневих пагонів, з допомогою чого її можна омолоджувати, зрізаючи старі стовбурці і даючи можливості росту новим, молодим.
  4. Невибагливість до грунтів та рельєфу площі. Фундук можна вирощувати на майже усіх видах грунтів, крім засолених, дуже важких глинистих та сухих піщаних. Під фундук можна відвести незручні для вирощування інших культур нерівні ділянки, де він, до того ж, зупинить ерозію грунту.
  5. Довгим терміном і простотою зберігання. Головне – помістити горіхи у сухе приміщення без сторонніх запахів, де, його можна зберігати хоч до наступного урожаю (а за потреби і аж до трьох років), і він не втратить смакових якостей і поживних властивостей.

Та й зрештою, фундук просто красивий. Взимку сережки виділяються на снігу своїми рожевими, зеленуватими, чи навість помаранчевими відтінками.

Ранньою весною вони жовтіють і пускають пилок. Листя різних сортів буває від темно- та світло-зеленого, до жовтуватого та різних відтінків червоного. Особливо ефективно, якщо в одному ряду поєднати кущі різних кольорів.

 

Важливі моменти при посадці фундука.

  1. Період посадки. У південних та східних областях найкраще висаджувати його восени, за 2-3 тижні до морозів: за цей час він встигає вкоренитися, набратися за осінь-зиму вологи і ранньою весною добре піти в ріст. У північних та центральних областях можна висаджувати як весною, так і восени. Навесні період посадки значно коротший і треба встигнути до повної вегетації (фундук дуже рано йде в ріст) висадити його в грунт.
  2. Садивні ямки краще викопувати заздалегідь. При садінні весною ямки варто викопувати ще восени. Саджанці у цьому випадку приживаються на 5-7% краще. Завдяки тривалішому провітрюванню покращується санітарний стан грунту, зменшується кількість деяких шкідників. При осінньому садінні радять викопувати садивні ямки за 20-40 днів до посадки. Рекомендуємо копати розміром 50х50х50 см. На пухких грунтах ямки роблять меншими, а на важких – більшими. При викопуванні ямок радимо верхній (родючіший) шар грунту викидати на одну сторону, а нижній – на іншу. При посадці роблять навпаки: наниз кидають верхній шар землі, а зверху насипають ту землю, що була викопана знизу. При посадці в ямку бажано налити кілька відер води, щоб земля була насичена вологою. На дно ямки насипати шар перегною (не свіжого), потім засипати землю, притому так, щоб висипати горбик, і зверху на нього поставити саджанець і розправити коріння так, щоб воно сходило вниз в різні сторони. Потім присипати саджанець грунтом, утрамбувати і ще раз добре полити. Для кращого збереження вологи слід замульчувати пристовбурове коло (перепрілою тирсою, перегноєм, тощо). Використовуючи свіжий матеріал для мульчі, слід простежити, щоб він не вкривав самого стовбурця саджанця, щоб запобігти бактеріальним хворобам.
  3. Добрива. Найкраще вносити перегній та компост. При закладці великих плантацій рекомендуємо зробити аналізи грунту в спеціалізованих агролабораторіях, де фахівці порадять Вам, які мінеральні добрива слід застосовувати на Ваших грунтах.
  4. Обрізання. При посадці слід дещо скоротити саджанець, щоб компенсувати втрати кореневого апарату при пересадці. Перші роки фундук росте відносно повільно і практично не потребує обрізання. У перші 3-4 роки після посадки формування спрямоване на утворення сильної системи скелетних гілок крони. При цьому усувають пошкоджені гілки та гілки, що спрямовані до середини крони чи взаємно перехрещуються. Вирощування фундука у формі дерева спрощує догляд за плантацією і краще для механізації. При формування деревця слід вибрати висоту, на якій починатиметься крона. Як правило, це 40-60 см. Усі пагони нижче вибраної висоти вирізаються. У наступні 3-4 роки можна обмежитися санітарним обрізанням та регулярним вирізанням на рівні землі прикореневих пагонів. Для боротьби з прикореневими пагонами можна вистеляти землю довкола деревця чорною плівкою так, щоб світло не попадало на землю біля стовбура.
  5. Підгрунтові води мають бути не ближче, ніж 120 см. Виділяйте для фундука ділянки, що не затоплюються водою. Якщо є такий ризик, то можна посадити на штучно насипаних пагорбах, які під час весняної повені вода не затоплює.
  6. Захист від вітру. Садячи фундук, бажано уникати місць, де він буде на сильних вітрах чи протягах. На більших плантаціях варто подбати про вітрозахисні смуги.
  7. Травневий хрущ, сарни та зайці. Рекомендуємо за рік наперед висіяти як сидеральну культуру гречку або люпин (для личинок хруща вони отруйні), або використати хімічні препарати, які Вам порадять у магазинах із засобами захисту рослин. На промислових плантаціях можна заздалегідь внести в землю рідкий аміак або аміачну воду (у період, коли тепло і личинки знаходяться біля поверхні грунту). Сарни та зайці можуть обгризати кору. Найкращий захист – огорожа з сітки.

Збирання врожаю.

Не слід затягувати зі збором, особливо, коли висока ймовірність дощів. Якщо горіхи довго перебувають у волозі, то починають пліснявіти. Тому слід якнайшвидше їх зібрати і поставити просушуватись у сухому місці, де вони могли б продуватися для прискорення підсушення.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.